17. серпня 2026
НОВИНИ
Гуманітарні працівники допомагають людям долати найважчі моменти життя, ризикуючи власним життям. У 2003 році 22 гуманітарних працівників загинули під час вибуху в Багдаді. Щороку 19 серпня ми вшановуємо їхню пам’ять, а також роботу сотень тисяч інших гуманітарних працівників по всьому світу. Цього року ми підготували для вас короткі історії, написані нашими співробітниками з Чехії, України та Замбії. Їхня робота надає підтримку тим, для кого гуманітарна допомога часто є єдиним джерелом надії.
Радію, що у гуманітарних працівників у всьому світі є день, присвячений визнанню їхньої праці. Вони допомагають людям у найважчі моменти їхнього життя і часто ризикують власним життям, працюючи під час стихійних лих чи криз, спричинених конфліктами. Ми не повинні забувати про їхню відданість справі і ту надзвичайно важливу роботу, яку вони виконують.
Хана Штіндл Вітнерова, керівниця Департаменту гуманітарної допомоги та розвитку співробітництва.
ФАКТ: У період з 2023 по 2025 роки було вбито понад 1 000 гуманітарних працівників, більше половини з яких — у секторі Газа та на Західному березі. Інші жертви зафіксовані, зокрема, у Судані, Південному Судані, в Україні та у Демократичній Республіці Конго. (Джерело — OCHA).
Для мене гуманітарна допомога — це не про підтримку існування. Це про повернення гідності, відродження сили та можливість почати знову, коли здається, що все втрачено. Я пригадую родину бізнесменів зі Слов’янська, яка після релокації не лише відновила втрачене виробництво, а й розширила його. Сім’я Олександра і Світлани мала успішний бізнес із виготовлення тандирів - керамічних печей для приготування їжі. Ці печі створювалися з місцевої глини і продавалися по всьому світу. Через війну родина змушена була залишити все і переїхати на захід України. Однак ці люди не опустили рук. Вони адаптували технологічний процес до нової сировини, виграли грантовий конкурс і на отримані від нас кошти придбали обладнання для збільшення виробничих потужностей. Завдяки цьому працює вся сім’я, яка не лише себе забезпечує, а й розвиває місцеву економіку.
Наталя Мацькова, директорка Caritas Czech Republic в Україні.
Фото: Після переїзду до Західної України сім’я знову успішно розпочала свій бізнес
ФАКТ: На кінець травня 2026 року понад 252 мільйони людей потребували гуманітарної допомоги. (Джерело — ООН)
Під час моєї роботи з біженцями та приймаючими громадами в Mayukwayukwa мене особливо вразило те, як люди можуть перетворювати невеликі можливості на повноцінне джерело засобів до існування. Я бачила, як фермери, починаючи з дуже обмежених ресурсів, завдяки навчанню, наставництву та підтримці починають вирощувати різні культури та долучатися до ланцюгів створення вартості, що забезпечують їхні сім’ї їжею та доходом, а також відкривають їм доступ до місцевих ринків. Для мене найбільшою винагородою є усвідомлення того, що наша підтримка допомагає людям перейти від залежності до більшої самостійності та стійкості. Ці моменти продовжують надихати мене у роботі та нагадують, чому підтримка біженців та приймаючих громад має таке велике значення.
Еммануель Касанга, координатор проєктів Caritas Czech Republic у таборі для біженців у Mayukwayukwa.
Фото: Еммануель допомагає біженцям стати самодостатніми
ФАКТ: Caritas Czech Republic надає гуманітарну допомогу та допомогу в галузі розвитку. Наша гуманітарна діяльність зосереджена на регіонах, що постраждали від збройних конфліктів, — насамперед в Україні та в секторі Газа. Крім того, ми надаємо підтримку внутрішньо переміщеним особам у Лівані та працюємо в таборах біженців у Замбії. Ми також надаємо гуманітарну допомогу під час стихійних лих, наприклад, під час нещодавніх землетрусів у Венесуелі.
Як регіональна координаторка програм в Україні та на Близькому Сході, я перебуваю у тісному контакті з нашими колегами на місцях. Це гуманітарні працівники, які допомагають своїм співгромадянам долати величезні виклики, пов’язані з життям у зонах конфлікту. Водночас вони самі живуть і працюють у цих умовах, дбаючи про свої сім’ї. Їм часто доводиться стикатися з відсутністю інтернет-з’єднання, проводити безсонні ночі через повітряні атаки або просто виснажуватися від постійного стресу та невизначеності, що наповнюють їхнє професійне і особисте життя. Однак, попри ці труднощі, вони продовжують допомагати іншим усіма можливими способами.
Крістіна Кваснічкова, регіональна координаторка програм в Україні та на Близькому Сході.
ФАКТ: Приблизно 13 % гуманітарних працівників страждають на посттравматичний стресовий розлад. Саме тому в Україні ми надаємо психологічну підтримку нашим працівникам на місцях, що допомагає полегшити тягар їхньої напруженої повсякденної роботи. (Джерело — Development Aid)
Я рада, що можу допомагати людям відчути турботу в найважчі для них моменти, і пишаюся їхньою життєстійкістю. Якось ми облаштовували соціальне житло для евакуйованих родин на Львівщині і познайомилися з Ольгою та двома її дітками. Ольга знайшла в собі сили відновитися, щоб дбати про своїх дітей попри двічі зруйноване життя. Спочатку сім’я втратила дім через окупацію села на Херсонщині. За останні кошти Ольга з чоловіком придбали й відремонтували житло на заході країни, щоб убезпечити дітей. Далі були мобілізація чоловіка до війська і пожежа, яка вщент знищила новий дім. Мама з неповнолітніми дітьми знову опинилася на вулиці. Завдяки нашій спільній роботі з партнерами родина отримала повністю облаштоване соціальне житло. Тішуся, що Ользі вдалося тут відновити сили, щоб знову працювати й безпечно виховувати дітей. Це мене надихає продовжувати свою роботу
Крістіна Мердова, MEAL-асистентка Caritas Czech Republic в Україні.
Фото: Крістіна Мердова
ФАКТ: У перші три місяці 2026 року кількість нападів на гуманітарних працівників в Україні зросла на 38%. З січня по червень було вбито шістьох гуманітарних працівників. (Джерело — OCHA)
Під час роботи з біженцями я зустрічала багатьох людей, які стикалися з труднощами, які важко навіть уявити, але одна людина, яка особливо запам’яталася мені, — це літня вдова. Я допомагала їй як наставниця з питань забезпечення засобів до існування. Коли я вперше її зустріла, вона втратила надію і значною мірою покладалася на допомогу від своєї церкви та доброзичливців, які дбали про її сім’ю. Отримавши навчання, грант та регулярне наставництво, вона відкрила невеликий бізнес із продажу сушених продуктів та свіжих овочів. Поступово її впевненість у собі зростала, бізнес почав процвітати, а головне — до неї повернулася посмішка. Зрештою, вона змогла самостійно забезпечувати свою сім’ю, заощаджувати гроші та навіть використати свої заощадження для вирощування кукурудзи на земельній ділянці, яку залишив її покійний чоловік. Її історія нагадала мені, що гуманітарна робота — це не лише пошук рішень, а й відновлення надії, гідності та впевненості у кращому завтра
Грейс Банда, координаторка проєкту Caritas Czech Republic у таборі для біженців у Макені.
Фото: Грейс Банда
ФАКТ: На місцевих співробітників припадає 95% усіх жертв серед гуманітарних працівників. Гуманітарні працівники стикаються не лише з прямим насильством та викраденнями, а й із нападами на медичні заклади та гуманітарні конвої. (Джерело — Development Aid)
Інформація та історії відіграють життєво важливу роль у подоланні розриву між людьми, які постраждали від стихійних лих або конфліктів, та широкою громадськістю, допомагаючи іншим зрозуміти масштаби та значення гуманітарної допомоги. Гуманітарні працівники часто є не лише тими, хто надає допомогу, а й тими, хто вислуховує, документує досвід людей та доносить їхні історії до світу. Завдяки їхній роботі ми отримуємо глибше розуміння реалій, з якими стикаються люди, та краще усвідомлюємо важливість солідарності. З нагоди Всесвітнього дня гуманітарної допомоги я хотіла б подякувати їм за їхню мужність, відданість справі та незмінну щоденну самовіддачу
Зузана Ганікова, менеджерка з міжнародних комунікацій.
